СЦЕНАРІЙ ДНЯ УЧИТЕЛЯ.doc (123904)

Ротар Олена Миколаївна

 Одним із найважливіших принципів навчання та виховання є врахування особливостей кожного учня, в цілях вибору найбільш адекватних методів педагогічного впливу. В практиці фізичного виховання найважливішими умовами виконання індивідуального підходу до учнів є:

Чіткий розподіл - диференціювання школярів по певним ознакам (стан здоров'я, фізичного розвитку і рухової підготовленості) на групи;

1.    Виявлення   для   кожної  групи      і   для   окремих  учнів одним  з найголовніших    принципів    розрахунку    фізичних    навантажень  з  урахуванням рівня підготовки кожного учня. Індивідуальний підхід для учнів -- один з найголовніших принципів сучасного уроку ФК. Його зміст - вивчення особливостей кожного учня і знаходження адекватних  методів навчання і виховання.

Індивідуальний підхід не обов'язково виражається в проведенні занять окремо з кожним учнем. Він передбачає розумне співвідношення всіх способів організації діяльності учнів фронтального, групового та індивідуального.

Індивідуальний метод передбачає завдання кожному учневі, але зазвичай такі завдання даю не всім, а тільки тим, що відстають у володінні тією чи іншою вправою чи, навпаки, сильнішим, які займаються в спрортшколі.  Контролюю виконання завдань. Але індивідуальний підхід для учнів можна здійснювати при фронтальному, позмінному і т.п. При однакових для основної частини дітей завданнях, деяким з них їх полегшую або навпаки. Наприклад, при стрибках через козла одним школярам можна ближче підсунути тостам, іншим відсунути подалі і т.п.

                Обов'язковім є постійна увага до роботи кожного учня. Як

це здійснити? Не вдовольнятися поділом класу на групи хлопців та дівчат, а провести інший розподіл, тобто диференціацію учнів серед цих груп. Крім того необхідно брати до уваги тип статури, темперамент, вагові якості, інтересив рік, у вересні і травні проводяться тести, їх комплекс має бути простим і не займати багато часу, наприклад:

-         біг на швидкість ;

-         біг на витривалість ;

-         швидкісно-силова вправа (стрибок у довжину з місця);

           -    вправа на силову витривалість (віджимання в упорі лежачи з упором на гімнастичну лаву);

            -  вправи на кмітливість.

За результатами тестування  визначається рівень учня. В журнал виставляється не оцінки, а результати. Крім того, критеріями оцінювання є виконання учнями шкільної програми. В травні можна використовувати нормативи за вересень наступного року, оскільки дослідження показали, що протягом літа у більшості учнів показники суттєво не змінюються. За результатами тестів групи складаються щорічно. Обов'язково потрібно слідкувати за найбільш встигаючими і невстигаючими учнями. Крім того необхідно враховувати медичні показники школярів, а тільки після цього розділяти їх по групах. Найбільш встигаючим рекомендую давати не лише конкретні завдання додому, а й привчати їх до самостійних занять. За характером фізичного розвитку серед школярів виділяю 2 типи:

-         ті, що ростуть рівномірно;

-         ті, що розвиваються з перевагою певної ознаки: довжина, маса та ін.

Цей же метод пропоную при диференціюванні навантаженнь при виконанні вправ. Величину її визначає  сам вчитель, або учні (в старших класах), а вчитель дає лише загальні завдання. Це потребує додаткових правил. Якщо всьому класу вдається однакове завдання, треба орієнтуватися при виборі навантаженнь в першу чергу на слабких учнів, щоб завдання було по силі всім. Але при вивченні техніки руху і розвитку рухових якостей  завдання        кращедиференціювати. Наприклад, спочатку можна дати класу одне неважке завдання, а після того, коли більшість засвоїла вправу, можна її ускладнити, додатково займаючись з тими хто відстає.

Можливі 3 засоби  дозування завдань по важкості:

1.  Учитель  вказує  ступінь  навантаження  і  сам  обирає  для  кожного відділення учнів потрібний варіант. Наприклад. При вдосконаленні вспусках з гір на лижах, вчитель прокладає 3 лижні: першу прямо, другу - злегка навкоси, а третю-під великим кутом по відношенню до прямого спуску. Групі, яку від вважає найпідготовленішою, пропонує
спускатися прямо, менше - по другій, а найслабшій - по третій, де швидкість найменша;

                2.Те саме, але учні самі обирають собі завдання;

3.Учні самі оцінюють важкість завдання і прокладають собі лижню, яку вони вважають доступною.

              Як конкретно диференціюються навантаження за врахуванням фізичного розвитку навиду на прикладі диференціювання навантаження при розвитку сили і силової витримки.

Для розвитку сили потрібне значне напруження м'язів (50-90% від максимальної). Великі напруження дають найбільший приріст сили, а розвиток напруження її досягається за короткий термін але такі вправи -піднімання штанги, гирі - викликають велике навантаження на всі системи організму, тому це можна вживати досить рідко, тільки щоб визначити максимальний рівень можливостей учнів.

Для розвитку силової витримки можна використовувати помірне напруження (30-50%), але з багаторазовим повторенням. Виходячи з цих даних, можна важати, що виконання диференційованого підходу до учнів - одне з найважливіших умов активізації. Він пропонує вчителю підбирати вправи таким чином, щоб сильний учень продовжував розвиток своїх можливостей, а слабкіший виконував вимоги програми. Для успішного оволодіння руховими діями використовують картки із завданнями, які учні обирають собі самі,

                                                                                                          4

враховуючи свої можливості. Якщо дається загальне завдання, його виконує найсильніший учень, а всі решта аналізують. Крім того існують навчальні програми. Все це дозволяє включити в роботу весь клас.

               Індивідуальна робота з учнями - один з відповідальних аспектів праці вчителя ФК на уроці.

       Один з шляхів підвищення розвитку учнів -планування індивідуальної роботи по розвитку рухових якостей школярів і на цій основі формулювання рухових навиків більш високих порядків. Проте кожному учневі треба систематично розвивати свої можливості і намагатися досягти кращих результатів. Таким чином випливає намічений план розвитку і вдосконалення навчально-матеріальної бази по ФК.  За вихідні  вирішила взяти такі досягнуті показники, що раніше застосовувались у навчальних нормативах. Цільовий результат логічно витікав з реальних можливостей учня, а також індивідуальної програми, яку передбачалося реалізувати в процесі фізичної підготовки. Врахував і інші фактори. Наприклад, знаючи, що певна частина учнів влітку систематично не займається, складати передумови зростання показників, що в першу чергу виражалося в обсязі вправ. Дітям, що були більш розвинуті у спортивному плані, планували вищі досягнення.

На протязі року всі заплановані результати розміщуються на стенді фізичної підготовки. Тут відмічається ріст результатів порівняно з початковими. Екран є загально шкільним (занесені прізвища всіх учнів) робочим стендом з систематично поновлюваними даними. Треба відмітити, що при виконанні індивідуальних планів враховувався час активної рухової діяльності в режимі шкільного дня. В першу чергу приймалась до уваги якість проведення "спортивного часу" а потім "часу здоров'я". Та частина, яка не займалась спортивними вправами мала більш низькі показники.

Велика частина контрольних вправ по розвитку рухових якостей включається в річні плани вчителя, де практично на кожен урок заплановано контроль по тій чи іншій руховій якості, які через декілька уроків повторюються.      Затрата   часу   на    проведення    більшості    вправ,       яка

                                                                                                                        5

перевищує 2-4 хвилини, що досягається за рахунок збільшення кількості нестандартних приладів.

Звідси випливає більш тісний контакт педагога з учнем, в якому обидва перебувають у вільній обстановці під час індивідуальної розмови. Учні молодших класів з неприхованою радістю повідомляють свій рекордний результат, а старшокласники кажуть про це більш стримано. Та процес постійної зацікавленості учителя в успіху кожного конкретного учня дає відповідний результат. Тягнуться, не бажаючи відстати від інших однолітків, школярі ослаблені і ті, хто з якихось причин звільнений від виконання певних вправ. Ось приклад: плануючи перспективну програму для Ігора К.  враховувала його  бажання утвердити себе, як особистість.  Він у списку учнів, що навчаються в спеціальній медичній групі, та займається зараз на рівні з однокласниками. Тим, яким по вказівці лікаря, заборонено виконання якихось вправ,  пропонується звернути увагу лише на якісному виконанні певних навиків. Перспективне планування дня для учнів мед. групи виявляється в додаткових вправах, які потрібні для покращення розвитку таких якостей та вмінь, які ці учні можуть здобути. Разом з обов'язковим  практикується вільний вибір нових вправ.

               Наприклад, учень завершив виконання на етапі розучування і взяв найвищий рубіж. Йому пропонують для розвитку 2-3 нові вправи. А тому, хто дуже добре справився із завданням уроку, підбираються спеціальні вправи для розвитку тих чи інших груп м'язів.

               Успіху досягають лише ті педагоги, що зуміли "наблизитись" до учнів, зваливши на свої плечі майже весь тягар контролю.

Зараз із дуже хорошим результатом практикується індивідуальна робота з кожним учнем. Це дає дуже ефективні результати. Цілі ставляться реальні - такі, що повністю можна виконати, але в той же час високі і складні. Без спеціальної і самостійної роботи, без додаткового тренування, їх реалізація стає неможливою. В такому випадку сам учень намагається йти до вчителя за домашнім завданням, їм подобається таке планування їх фізичного розвитку, де з кожним роком перед ними ставляться все більш високі цілі. Те, що

                                                                                                                                   6

ще вчора здавалось неможливим, сьогодні вже стає нормою. Учні, що раніш нічим не вирізнялись показують чудові результати. В такому оточенні, загальний для всього класу комплекс вправ домашнього завдання по виконанню своїх улюблених вправ, на яких зосереджується вся їхня загальна увага, працює на користь підвищення загальної фізичної підготовленості.

Нові додаткові завдання і вправи потребують оформлення їх в різні види взаємодії вчителя і учня. Хорошою допомогою служать картки-завдання. В них вкладається вихідний і кутовий результат, а також варіанти виконання вправ, коли учень виходить на остаточний результат, то він, здавши попередню картку, яка стане в нагоді ще не один раз, по бажанню отримує нову. В процесі

уроку картки-завдання вручають групам учнів, що займаються з близькими результатами в фізичному розвитку. Вправи для них підбирають різні - такі, що не повторюються. Часом клас виконує до 50 вправ одночасно. Наступного уроку вправи для груп змінюють.

                    Вчитель, що займається з учнями індивідуально, допомагає якісному виконанню вправ, виконує необхідний запланований контроль. Приділяючи велику увагу груповому методу навчання в процесі уроку, що дозволяє ефективно використовувати індивідуальні завдання проводиться психолого-педагогічне тестування за сумісності в процесі урочних і тренувальних завдань.

Залучення методу підвищує працездатність і знімає масу негативних реакцій в учнів під час навчання в групі. Так, навчання парами виконуються постійно двома найбільш позитивно настроєними один до одного однокласниками, які із задоволенням займаються з партнером, надаючи один одному допомогу. Поряд   з   цим,    на   окремих   уроках   створюють   тимчасові відділення, підбираючи для них учнів із врахуванням ступеню засвоєння рухового напрямку, відповідно кожне відділення отримує своє завдання зі своїм ступенем складності.

Таким чином, іде постійний ріст фізичної підготовки, розвитку рухових навиків, індивідуальних для кожного на різних етапах навчання. Один учень може проходити тільки стадію підготовки до освоєння рухового навику, а

                                                                                                                  7

другий - в іншому відділенні в той же час вже вдосконалює цей навик.

В легкоатлетичних видах паралельно засвоєнню рухового

напрямку, планується на кожен урок кожному учню контрольний норматив і кількість повторень, як підготовлених, так і основних вправ. Займаючись з кожним індивідуально, вносять корективи із змінами, ведучи записи в робочому журналі. Безперечно, легше підібрати індивідуальні вправи і навантаження для їх виконання із врахуванням інтересів учнів, ніж створити необхідні умови для їх здійснення. Та для цього треба мати хорошу матеріальну базу.

                Залучаючи і реалізуючи індивідуальне планування фізичного розвитку учнів у школі, під час першого року їм вдається значно збільшити показники з фізичної підготовленості. На другому році ріст показників по фізичній підготовленості продовжується, і вже не окремі учні а значна частина учнів перевершує навчальні нормативи.

.